Тема: Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.

Мета: дати учням знання з української фразеології, розкрити функціонально-стилістичні  можливості   фразеологічних одиниць.      сформувати      вміння      використовувати фразеологізми в мовленні; розвивати творчі здібності учнів: виховувати учнів в дусі народної моралі. Обладнання: підручники, фразеологічні словники, тести, таблиці (дод.1).
Хід уроку
I.  Організаційний момент.
II.    Оголошення теми і мети уроку.
III.  Актуалізація опорних знань

1.  Епіграф уроку

Наш предки стріляли з лука, Вміли точно влучати в ціль. То ж і образ іде звідусіль: Влучне слово в оздобі звука. Процвітай, українське мово, Заохочуй красою нас: Що багатший твій слів запас, -Легше вибрати влучне слово.

Д.Білоус

2.  Вступне слово вчителя
- То ж на сьогоднішньому уроці мова піде про «влучні зразки слів», стійкі словосполучення - фразеологізми. Протягом уроку ми будемо працювати над проблемними питаннями:
а) Чому виникають фразеологізми і яка їх функція у мовленні?
б)Які джерела української фразеології?
в) Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
IV.   Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1-, Слово вчителя
З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти — чудові перлини народної мудрості. В українській мові є багато стійких словосполучень. їх часто можна замінити одним словом: набити руку - навчитися, накивати п'ятами - втекти.
Фразеологізми або фразеологічні звороти - це стійкі сполучення слів, що являють собою змістовну цілісність і відтворюються в процесі мовлення. Фразеологія кожної мови — це скарбниця народу, 

його мудрості і культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії і сподівання.
Серед фразеологізмів можемо знайти такі, що прийшли в українську мову ще із часів спільнослов'янської, давньоруської мови: водити за носа, іду на ви. і засвоєні не так давно: з космічною швидкістю, потрібний як стоп-сигнал зайцю.
Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Найпоширеніші фразеологічні звороти є і в тлумачних словниках, де позначаються значком А - ромб. Фразеологізми вивчаються в розділі науки про мову - фразеологія.
2. На дошці записані словосполучення. Учні пояснюють значення словосполучень. Відповідають, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонки.


білий папір                                                   біла ворона  
надути щоки                                                 надути губи  
водити за руку                                             водити за носа  
товкти просо в ступі                                   товкти воду  
і риба і м'ясо                                                ні риба ні м'ясо
гнути залізо                                                   гнути кирпу  
З. Вибірковий диктант Веремій
Це діду сь хороший мій.
Звуть його так - Веремій.
Так він дивно розмовляє.
Що попробуй - зрозумій!
В цирку був я з дідусем
ми там бачили усе:
І жонглера, і ведмедя
На швидкім велосипеді...
Я крутивсь, дідусь спитав:
-Ти прийшов ловити гав'.
' Аж піднявся із лави:
Та які ж у цирку гави?
Ну й дідусь мій. Веремій!
Що він каже, зрозумій.
Грались ми з Рябком кудлатим.
Посварилися із братом
Брат мовчав і я мовчав. А дідусь обох повчав:
-Так до бійки недалеко!
Що це ви розбили глека? 
Братик, плачучи сказав:
Глека я не розбивав...
Ну й дідусь мій. Веремій!
Що він каже, зрозумій.
Ми були біля криниці,
З неї я хотів напиться,
Нахиляюсь, гнуся, пнусь...
До води ж не дотягнусь.
А дідусь мій: -Що'.' Попив?
Шилом патоки вхопив?
Знов мені незрозуміле.
Тут - ні птахи, ні шила!
Ну й діду сь мій. Веремій!
Що він каже? Зрозумій!
-Скажіть, чому не зрозумів ону к діда?
А яким же одним словом можна замінити кожен фразеологізм? ловити гав - байдикувати: розбити глека - посваритися, патоки вхопити - обдурити.
-Чим. на вашу думку, відрізняються фразеологізми від синонімічних слів?
4.     Записати речення Назвати фразеологізми. Пояснити їх

значення
а) Коли друті облизня піймаїи. то й ми остерігаймося, б) Наталка многим женихам піднесла печеного кабака (І.Котляревський), в) Жив собі Чіпка як у Христа за пазухою, г) За те любив він її, душі не чув у ній (Панас Мирний).
Слово вчителя.
-Дайте відповідь на запитання: -Чому виникають фразеологізми та яка їхня функція'.' Українській мові властива образність, влучність, дотепність. Саме влучні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні засоби мови.
5.  Записати речення. Підкреслити фразеологізм.
Михайлівка для мене завжди буде близька, бо тут живуть мої 
батьки, родичі, тут мої друзі, однокласники, з якими я не один пуд солі з'їв за роки навчання.
-Що означає цей фразеологізм?
Слово вчителя.
- Які ж джерела української фразеології. Насамперед, народна творчість: що посієш, те й пожнеш;
-  повсякденне життя: дати гарбуза, з одного тіста;
-    переносне вживання професійних виразів: зняти стружку, підписати вирок;
-   художня література. Біблія. Євангеліє: наче йому світ зав'язала, бути чи не бути, пісня пісень:
-   вислови відомих людей: «пропаща сила» (Панас Мирний), «коні не винні» (М.Коцюбинський), «досвітні вогні» (Леся Українка).
V. Закріплення.
1.  Різнорівневі завдання:
а)  вправа (за підручником);
б) індивідуальні завдання за картками;
в)  творча робота за малюнками-жартами.
2.  Вправа-конкурс за рядами:
1   ряд: записати якнайбільше фразеологізмів, де називаються якісь частини тіла (взяти себе в руки, сушити зуби, взяти ноги на плечі, накивати п'ятами, держи пику і т.д.);
2   ряд: записати фразеологізми, у яких зустрічаються числівники (сім п'ятниць на тиждень, і один в полі воїн, два чоботи - пара, потрібна, як собаці п'ята нога):
3   ряд: записати фразеологізми, де є власні назви (не той тепер Миргород. Хорол річка не та, казала Настя - як удасться, Мартин та Одарочка - добра парочка).
3.  Творча робота.
Скласти речення, використавши 3-5 фразеологізмів. IV. Підсумок уроку.
Діти, сподіваюсь, що сьогоднішній урок буде вам в нагоді: адже ми розвивали творчі здібності, збагачували наше мовлення перлинами народної та літературної творчості. Як гарно сказав майстер українського слова Р.Федорів, відповідаючи на запитання: «Звідки ви берете фразеологізми?» «Просто ходжу по світу з відкритою душею, слухаю, багатію!»
Тож давайте і ми будемо жити з відкритою душею для народних мовних скарбів.
VII Оцінювання.
VІІІ Домашнє завдання
1.  Опрацювати параграф підручника.
2.     Підібрати кілька фразеологізмів, що виникли внаслідок

спостереження за живими істотами.