Народна мудрість стверджує: дерево і вчитель пізнаються по плоду. Як же досягти хороших плодів? Як зробити, щоб діти не втратили бажання вчитися, творити, пізнавати світ і себе у цьому світі? Як достукатись до дитячих сердець, щоб вони відкрились?

        Пораду дав великий педагог В. О. Сухомлинський: « Щоб мати доступ у цей казковий палац, ім’я якому Дитинство, ви повинні перевтілитися, стати певною мірою дитиною. Тільки за цієї умови вам доступна буде влада над людиною».

   Спочатку любити, а потім учити – такий мій  девіз.

Вчителем української мови і літератури працюю 21 рік. З них 18- у Западинецькій ЗОШ І-ІІ ступенів і четвертий рік в Гречинецькому НВК Летичівського району.

   Головною проблемою, над якою працюю ( як і усі вчителі-словесники) і яка залишається завжди актуальною, - формування активної і творчої особистості на уроках української мови і літератури.

   Виходячи з можливостей учнів, прогнозую результат, який можу одержати від кожного. Тому, плануючи урок, прагну конкретно визначити мету й ті засоби, якими можна досягти бажаного результату.

  Урок намагаюся будуватися як цілісну систему взаємодії, творчої співпраці вчителя і учнів. Тому, визначивши тип уроку, дуже серйозно розмірковую над формами його проведення. Так « народжуються» уроки-пошуки, дослідження, ігри, розслідування, уроки-казки, диспути, спогади, інсценізації, сповіді.

Моє педагогічне кредо: «Кожне заняття – пошук, творчість і результат».

   В роботі використовую різні типи уроків: уроки-лекції, урок засвоєння нового матеріалу, урок узагальнення й систематизації вивченого, комбіновані уроки.

   Намагаюся будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів. Одним із шляхів до цього є впровадження в практику уроків з використанням інтерактивних технологій – це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно-зорієнтоване навчання. У ході інтерактивного навчання учень виробляє навички самовдосконалення, поступово позбавлятися комплексу неповноцінності, відкриває самого себе.

    Під час вивчення художніх творів ставлю перед собою завдання формувати активного і творчого читача на уроках української  літератури.

    Тема дуже актуальна, тому що більшість сучасних учнів не вважають за потрібне прочитати художній твір. Максимально, на що може розраховувати учитель, - це прочитання учнем твору за хрестоматією. Сучасні інформаційні технології цікавлять їх більше, ніж друкований посібник. Отже, перед вчителем літератури сьогодні постає актуальне питання залучення (заохочення) учнів до читання взагалі й української літератури зокрема. Велику увагу звертаю на учнів 5-6-х класів, бо саме з цих дітей ще можна сформувати активних і творчих читачів. Тому часто поводжу нестандартні уроки  української літератури, придумую щось нове,цікаве, щоб заохотити учнів до читання.

   Завжди беру участь у районному конкурсі «Вчитель року». У 2010-11н.р. мала друге місце у районному конкурсі вчителів світової літератури, в 2011 – 12н.р. – третє місце у районному конкурсі вчителів української мови і літератури.

         Тема інноваційної роботи – « Компаративний аналіз під час вивчення творів української літератури». У посібнику, розробленому мною,  подано методичні рекомендації щодо використання компаративного аналізу під час вивчення творів української та світової літератури в 5 – 11 класах. Представлені розробки уроків з елементами компаративного аналізу, який допомагає реалізувати завдання сучасної літературної освіти, підвищити загальнокультурний рівень розвитку учнів, сформувати в них стійкі уявлення про різноманітність світу, виховати толерантне ставлення до людей інших національностей, віросповідань.

  Робота отримала схвальний відгук і була представлена на обласній виставці педагогічних ідей.

  Передплачую фахову літературу , постійно цікавлюся новинками, підвищуючи самоосвітній рівень.

   Почуваюся щасливою, коли переконуюся, що проведений урок став ще однією сходинкою для моїх вихованців у світ прекрасного, викликав бажання творчо мислити, прагнення бути корисним, духовно багатим, відданим своєму народові.

    Впевнена: кожному вчителеві приємно, коли вихованці його розуміють, люблять його предмет. Тому прагну кожен урок створити неповторним, адже «успіх у навчанні – це, образно кажучи, стежина, яка веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути добрим» (В.Сухомлинський). То ж прагну вберегти «цю стежину і цей вогник».