Фразеологізми у нашому мовленні
ВСТУП
Найголовніше,
друже мій, -пробитись до животворного джерельця думки, пробудити думку, -все це
можна зробити тільки словом.
В. Сухомлинський.
Пробудити
мислення, розвивати його, зуміти показати учням силу і красу слова, викликати в
учнів прагнення говорити і писати красиво і грамотно рідною мовою - ось, на мій
погляд, завдання філолога. А ще необхідно повернути учнів до книги. Адже, як
сказав Дені Дідро: «Люди перестають мислити, коли вони перестають читати».
В наш час
ця проблема дуже актуальна, бо книги замінили телевізори, відеомагнітофони і
комп'ютер. Отже, треба докласти чимало зусиль, щоб зацікавити сучасну молодь
книгою.
Учитель
необхідно знайти такі слова, які б пробудили дитяче серце й думку, змусили б
учнів думати, співчувати, знаходити неповторні слова-перлини, відчувати красу
рідного слова, загорятися любов'ю до слова.
І в цьому
на допомогу вчителю стануть фразеологічні звороти, ці «дозрілі» квітки
мислення, які поширюють знання учнів про безмежний світ людини, виховують
повагу до народу - фразотворця, поповнюють мовний запас своєрідними крилатими
словами.
Однак
фразеологізмів в оперативній пам'яті учнів мало. Якщо ми хочемо, щоб ці
«згустки народного розуму й знання» стали активними надбаннями школярів,
потрібна копітка робота.
Слова В.О.Сухомлинського «Потрібно на кожному
записувати по два-три нових фразеологічних звороти .які б збагачували мову
школярів» треба розуміти однозначно: йдеться про постійну й безперервну роботу
з фразеологізмами. Практика кращих учителів переконує, що усталених висловів
звучати на уроці може значно більше, коли вміло вводити їх до виучуваного
матеріалу.
Вивчення
фразеології на уроках і факультативах з української мови у школі повинно
здійснюватись у двох планах - семантико-граматичному і стилістичному.
Семантико-граматичний аспект передбачає ознайомлення школярів із семантикою
усталених виразів, їхньої структурної будови, граматичних ознак, системних
зв'язків (антонімії, полісемії, синонімії).
У цьому плані
особливих складностей
у вчителя не буде.
Певні
труднощі виникають тоді, коли потрібно ознайомити учнів із стилістичними
особливостями усталених виразів: стилістичними функціями,
емоційно-експресивними забарвленням, авторським використанням тощо. Основна
складність полягає в тому, що стилістичне функціонування фразеологічних виразів
має обов'язково розглядатись у контексті, на конкретних прикладах, яких нерідко
обмаль під рукою.
У даній
роботі подається практичне опрацювання попередніх наробок з питання підвищення
мовленнєвої компетентності учнів через використання фразеологічних одиниць на
уроках мови.
З метою підвищення мовленнєвої компетентності учнів
учитель пропонує такі методи, за допомогою яких розвивається інтерес до
предмета: ігри, вікторини, творчі роботи, інтегровані уроки, випереджувальні
завдання.
Таким
чином, формується ланцюг навчальних ситуацій, орієнтований на учня як суб'єкта
навчальної діяльності, здатного до розвитку і саморозвитку. Запропоновані
матеріали досвіду активізують творчу робот} учнів на уроках української мови,
дозволяють глибше вивчити фразеологію, підвищують якість знань, покращують
атмосферу в колективі, розвивають взаєморозуміння, стимулюють творчий пошук, а
головне - в учнів виникає бажання вчитися, підвищується емоційний настрій.
Як учні сприймають фразеологізми.
Досліджуючи
проблему «Як учні сприймають фразеологізми», можна зробити висновки і
накреслити деякі напрями роботи:
1. Учні знають немало фразеологізмів, але останні
перебувають у пасивному словникові. Варто \різноманітнювати форми ведення їх у
комунікацію, стимулюючи їх відтворення.
2. Учні намагаються пояснювати майже всі вирази (особливо
в 5-7 класах), в яких їм легше прониктти в пряме значення слів.
3. Учні розуміють значення зворотів, але не можуть
скласти з ними речення. Отже, варто цей вид роботи використовувати якнайбільше.
4. Світ фразеологізмів учні пов'язують зі своїм дитячим
світом: школою, товаришуванням. іграми. спортом. Очевидно, вчителеві слід
насамперед із кола цих уподобань і виходити.
5. Учні не
розуміють функціонально-стилістичної ролі фразеологізмів,
практично не вживають публіцистичної й літературно-поетичної фразеології.
6. В
учнів сформувався стереотип, що фразеологічна мова - мова
не вартісна, властива минулим часам. Отже, необхідно звернути увагу на багатющі
скарби найбільш щедрих на фразеологізми письменників
Т.Шевченка, І. Котляревського. І.Франка, Марка Вовчка,
М.Стельмаха, О.Гончара, Л.Костенко,
П.Загребельного.
Фразеологізми
переходять із пасивного в активний словник учнів тільки при «поштучній» роботі
із зворотами. Звідси — якнайбільша кількість різноманітних включень у
навчально-виховний процес кожного виразу й увага до кожної його сторони: форми,
значення, вживання, функції, стилістики, етимології тощо.
Настільними
книгами в учителя повинні стати фразеологічні словники й популярні книжки про
народження й життя фразеологізмів.
Усе це найбільше зв'язано із збагачуванням
фразеологічного запасу учнів і розвитком їхнього мовлення.
Міжпредметні зв'язки як дидактична умова підвищення
рівня знань учнів з фразеології.
На
початковому етапі засвоєння фразеологічного багатства мови учні сприймають
фразеологізми як образно-експресивні замінники слів чи словосполучень, зміст
яких розпізнається у контексті. Причому контекст має особливе значення для
розуміння ідіом.
З цієї
точки зору українська художня література є невід'ємним джерелом вивчення
фразеології і дає змогу встановити три прийоми експресивного використання
усталених виразів: уведення їх в контексті без зміни значення і структури,
семантичне обігру вання та перетворення їх складу.
На матеріалі художніх творів, передбачених програмою з
літератури, варто розкрити пізнавальну цінність фразеологізмів та їх
стилістичні функції: експресивну, оцінну, посилення висловлювання або мовної
характеристики персонажа створення гумористичних та сатиричних ефектів тощо.
Учитель
проводить роботу з висловами, як на уроці мови, так і на уроках літератури. На
цьому етапі усвідомлюється тісний зв'язок між словами і фразеологізмом,
відмінності між стійкими та вільними словосполученнями, пізнавальні особливості
прислів'їв та приказок. І, як справедливо зауважує В.Меничайко, робота з
фразеологізмами сприятиме поглибленому розумінню лексичної системи мови.
Реалізуючи
міжпредметні зв'язки з літературою, пропоную учням виписувати з тексту
фразеологізми, укладати з них словнички за певним твором чи тематикою, а також
виконувати з ними найпростіші вправи: замінити одним словом чи вільним
словосполученням, пояснити значення. Як дидактичний матеріал використовую їх на
уроках української мови в процесі вивчення фонетики, лексики та будови слова.
Робота з
фразеологізмами в школі не вичерпується лише матеріалом з української мови та
літератури. Учителеві слід добирати матеріал з історії, іноземних мов. фізики,
математики, географії, фізичної культури, музики та образотворчого мистецтва.
Важливо довести учням, що фразеологізми широко використовуються у природничих і
точних наулсах. Завдяки цілісності, нерозкладності, стійкості та
відтворюванослл фразеологізми часто виступають у ролі
термінів і наукових понять. Вони краще
запам'ятовуються, швидше відтворюються в пам'яті, стають доступними для інших
поколінь, забезпечують міжнаціональне розуміння. Крім того, фразеологізми
-терміни нерідко стають загальновживаними і обслуговують повсякденне
спілкування: абсолютний нуль, наріжний камінь, хід конем тощо.
Значну
частину загальновживаних фразеологічних одиниць сучасної української мови
становлять переосмислені професіоналізми - терміни. Складники їх настільки
десемантизувалися, що їх первинне значення не має нічого спільного із значенням
фразеологічних одиниць. Серед цієї групи фразеологізмів виділяються ті, що
пов'язані з виробничою діяльністю, зокрема слюсарством: знімати стружка,
підкручувати гайку, слабка гайка; ковальством - брати в лещата, довести до
білого, твердого гарту.
У
сучасній фразеології побутує велика кількість фразеологізмів, пов'язаних з
театральною та музичною справою: задавати на тон. грати комедію, номер не
пройде, виходити на арену, заміна декорацій, коронний номер, піднімати завісу,
сходити зі сцени, як по нотах, у своєму репертуарі, грати першу скрипку, на
повний голос. Ряд фразеологізмів походить з військової справи — вислови на
позначення певних дій, тактичних і стратегічних прийомів ведення бою: брати під
обстріл, давати бій, між двох вогнів, взяти на озброєння, набирати висоту,
вийти із строю, широким фронтом, вимушена посадка, приймати вогонь на себе,
брати реванш, ввійти в штопор, влучати в ціль.
Є в мові
фразеологізми, що виникли в спорті і обслуговують здебільшого фізичну культур)
: стати на фініш, хід конем, узяти старт, вийти на фінішну пряму, б\ти у формі,
передати естафету, один нуль на користь, бути в нокауті. Частина фразеологізмів
походить з торговельно-фінансової сфери: зводити рахунки, видавати векселі,
показувати товар лицем, підняти курс акцій, мати гарантію, перший сорт. З
ткацько-прядильним ремеслом пов'язані такі вислови: нам'яти ворсу, зав'язати
вузол, три чисниці до смерті.
Окремі загальновживані
фразеологізми спочатку обслуговували точні науки - фізику: ланцюгова реакція,
мічений атом, питома вага, торічелієва пустота; математику - абсолютний нуль,
підвести до спільного знаменника, розв'язати задачу, рівняння з кількома
невідомими; хімію - лакмусовий папірець, нейтральна реакція; географію - на
Північному полюсі, на різних широтах, паралелі і меридіани.
Значну
кількість фразеологізмів учні засвоюють на уроках народознавства: троїсті
музики. рушники подавати, на рушничок стати, клечальна неділя, хмелем зарости,
піч колутити. підносити гарбуза, украсти причастя, косою світити.
Відомо,
що стиль мовлення дітей позначається на загальному рівні їхнього мислення Саме
цим пояснюється те. шо кількість народних висловів у їхньому мовленні обмежена,
значно більше фразеологізмів трапляються в діалогічному мовленні, у спілкуванні
між собою, поза школою. Учні не вміють добирати синоніми та антоніми до
найпростіших фразеологізмів, будувати фразеологічні вислови за опорними
словами, за тематикою, писати твори за фразеологізмами. Необхідною умовою
підвищення рівня засвоєння фразеологізмів є. на мою думку, широке використання
зв'язків з усіма предметами, що вивчаються в сучасній школі.
Тестові завдання по темі «Фразеологія»
1. Фразеологізми - це:
а) вільні сполучення слів;
б) стійкі сполучення слів;
в) сполучення слів, якими користуються жителі
певної місцевості.
2. Фразеологізм «бити байдики» є :
а) фразеологічним зрощенням;
б) фразеологічною єдністю;
в) фразеологічним сполученням.
3. Визначте з-поміж даних словосполучень
фразеологічний зворот:
а) народна мудрість;
б) розбити глека:
в) професійна етика.
4.Визначте
фразеологізм, що походить з античних міфів :
а) зарубати на носі;
б) притча во язицех;
в) троянський кінь.
5 Визначте, яке слово потрібно поставити замість
крапок у фразеологізмі «тримати камінь за...»:
а) спиною;
б) пазухою;
в) душею.
б.Який
фразеологізм з-поміж запропонованих є багатозначним:
а) гнути спину;
б) собаку з'їсти;
в) як сніг на голову;
г) тугий на вухо
7. Встановіть,
у якому варіанті правильно подані
значення
фразеологізму «брати на клини»:
фразеологізму «брати на клини»:
а) критично висловлюватися:
б) примушувати щось виконувати
в) допомагати кому -небу дь:
г) насміхатися, глузувати.
8. Який з поданих фразеологізмів є антонімом до
фразеологізму
«ні світ, ні зоря»:
«ні світ, ні зоря»:
а) ще й на світ не зоріло;
б) коли рак свисне;
в) у свинячий голос;
г) як на вербі груші.
9. Який
з поданих фразеологізмів є синонімом до фразеологізму
«надибав свій свого»:
«надибав свій свого»:
а) не з нашої Парфії;
б) десята вода на киселі;
в) нашому типові двоюрідний пліт;
г) одним миром мазані,
10. Визначте,
який фразеологізм не може бути членом
синонімічного ряду:
синонімічного ряду:
а) ні жарене, ні паране;
б) ні риба, ні м'ясо;
в) не з того десятка:
г) ні Богу свічка, ні чорту кочерга.
11 В
якому реченні фразеологізм виконує синтаксичну роль додатка:
а) Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою.
б) Вона зрозуміла що наговорила сім мішків вовни, й прикусила
язика.
в) Вона й справді нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття.
г) Щасти ж вам і не забу вайте свою Альма матір.
12.У
висловлюваннях якого стилю фразеологізми вживаються найчастіше:
а) у розмовному;
б) в науковому;
в) в офіційно-діловому:
г) в
публіцистичному.
Картки з фразеології
А - з-поміж двох речень знайти те, що містить
фразеологізм, пояснити його значення.
Б - продовжити фразеологізми.
Ту
частину, що мають дописати учні, подано в дужках. Картка № 1.
А. Батька он уже дрімки беруть.
На це місце беруть тільки
фахівців з вищою освітою.
Щоб рибу їсти (треба в воду
лізти).
Ллє як із (відра).
Картка № 2 .
A. Досить правити теревені.
У церкві почали правити службу.
B. Ученому світ (а невченому тьма).
Зробив діло - (гуляй сміло).
Картка № 3.
Зробив діло - (гуляй сміло).
Картка № 3.
А. З
теплої хати не хотілося іти на вітер. Він часто кидає слова на вітер.
Б. Пожалів вовк кобилу - (залишив тільки хвіст на гриву). Який батько - (такий син). Картка №4.
А. Хитрий лис уміє вистежити
здобич.
Цей хитрий лис обдурить будь-кого
з покупців.
Б. Книга вчить (як на світі
жить).
Що посієш, (те й пожнеш).
Картка № 5.
А. Я
позичив у Сірка очей і розповів усе батькам. Петро позичив сусідові грошей.
Б. Хто не працює,( той не їсть). Хто рано встає, (тому
Бог дає).
Картка № 6.
А.
Гострим ножем легко краяти хліб. Хлопець промовчав, щоб не краяти серце матері.
Б. Хочеш їсти калачі - ( не сиди на печі). Вовків боятися - ( в ліс не ходити ).
Картка № 7.
А. Підказка на уроці - ведмежа послуга.
У лісі ми натрапили на покинутий
ведмежий барліг.
Б. Злий
плаче від заздрості, а (добрий - від радості ) Не говори, що знаєш, а (знай, що говориш). Картка № 8.
А.
Ведмідь буває бурий, сірий і білий.
Яночці
ведмідь на вухо наступив.
Б. Вік
живи - ( вік
учись).
Рання
пташка росу п'є. (а пізня слізки ллє).
Картка № 9.
А. В
Андрія світла голова.
Світла
смута ясніє на сході.
Б.
непроханий гість гірший ( за татарина).
Життя
прожити - не ( поле перейти).
Картка № 10.
А. Встала
матінка ні світ, ні зоря - і до роботи.
Ні
розмаїтий світ, ні вранішня зоря не втишували суму.
Б
Дивиться, як баран ( на нові ворота ).
Краше їсти хліб з водою. ( ніж
буханець з бідою ). Картка № 11.
А. Ламай
шапку перед паном, бо матимеш биту спину.
Чоловік в
приміщенні шапку має зняти.
Б. Краще
один раз побачити. (ніж сто разів почути).
Одна
голова - добре, ( а дві краще ).
Картка № 12.
А.
Підійшов хлопець у вишитій сорочці.
По всьому
видно: в сорочці народився.
Б.
Ледачий двічі робить, а скупий (двічі платить ).
Під
лежачий камінь і (вода не тече).
Картка №13.
А. Кум
мовчить, немов води в рот набрав. Оля набрала в рот води і бризнула на квіти.
Б. Сім раз відміряй. ( а один раз відріж ). За одного (двох небитих дають).
Картка № 14.
А. Спадщину цю треба берегти, як зіницю ока. Лікар пацієнтові обстежив
сітківку і зіницю ока. Б. Одна нога там. ( друга - тут). Знати, як свої ( п'ять пальців ).
Система вправ для збагачення мови фразеологізмами.
Вивчаючи
розділ "Фразеологія", доручено скористатися такими вправами:
1. Прочитайте речення. Випишіть
фразеологічні звороти, поясніть
їх значення, користуючись словником.
їх значення, користуючись словником.
Цілий
день Натка не знаходила собі місце. Ляля слухала, затамувавши подих.
2. Випишіть речення, в яких
є фразеологізми із значенням "не
з'явитись", "безслідно зникнути", "давати клятву", "напружено
думати", "мало".
з'явитись", "безслідно зникнути", "давати клятву", "напружено
думати", "мало".
Нудьгу наче вітром здуло. Я не міг тепер і носа
поткнути до Соньки. За ними давно і слід прохолов. Прямагтаки кров з носа треба
було здертися на сосну з гладеньким стовбуром. Хоч голову даю на відруб, що він
мене чує.
3. Скласти речення, ввівши такі словосполучення: люди
доброї волі, справа честі, золота осінь, вільне повітря, пташиний базар, біле
золото.
4. Розкрити значення прислів'їв. На чужому полі не
матимеш волі. Громада - великий чоловік. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі. Хто знання має, той мури ламає.
У лісі був, а дров не бачив.
5. Запишіть фразеологізми в такому
порядку: а) мисливські: б)
спортивні; в) морські; г) кравецькі: д) рибальські.
спортивні; в) морські; г) кравецькі: д) рибальські.
Брати
тайм-аут, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах, на
слід натрапити, не ликом шитий, пошитися в дурні, брати бар'єр, кинути якір,
увірвалася нитка, ганяти як солоного зайця, по всіх швах, мертвий штиль,
клювати на живця, як загнаний звір.
6. Дібрати фразеологічні звороти зі
словами рука, палець, голова,
вода. Зразок: фразеологізми зі словом рука: майстер на всі руки,
золоті руки,
вода. Зразок: фразеологізми зі словом рука: майстер на всі руки,
золоті руки,
рукою подати, рука руку миє, взяти себе в руки.
7. З мовлення моряків пов'язані
фразеологізми посадити на міль,
йти на дно. Обґру нтуйте відповідь.
йти на дно. Обґру нтуйте відповідь.
8. Спробуйте встановити
походження підкреслених
фразеологізмів. Чим зумовлене їх вживання?
фразеологізмів. Чим зумовлене їх вживання?
- Аякже, родич! Ковать бабі
рідний швець, через дорогу навприсядки! - відповідь він українським
прислів'ям, і над солдатськими головами покотився регіт.
Завдання, які можна використовувати під час вивчення
словосполучення і речення у 5-му класі.
1. Випишіть
спочатку фразеологізми, що мають будову
словосполучень, а потім - фразеологізми, які за будовою дорівнюють
реченням, у фразеологізмах-реченнях підкресліть головні члени.
словосполучень, а потім - фразеологізми, які за будовою дорівнюють
реченням, у фразеологізмах-реченнях підкресліть головні члени.
Різати, рука руку миє. роки вийшли, руки скласти,
стріляти очима, тьохнуло серце, узяти себе в руки, молоко на губах не обсохло,
зачепити болючу рану, баба надвоє ворожила
Складіть одне речення із
фразеолопзмом-словосполученням, одне із фразеологізмом-реченням
Назвіть
фразеологізми, які означають:
1) "позирати, швидко глянути";
2) "не відомо, що буде; про неясну вивірену
справу."
2. Складіть речення зі
словосполученнями, підкресліть підмет і
присудок.
присудок.
Бити байдики, полатати штани, повернути борг,
повернути голоблі, смачний горіх, міцний горіх, легкий туман, легкий хліб,
клеїти камеру, клеїти дурня.
Вправи до теми "Іменник"
1. Назвіть
фразеологізми, до складу яких входять іменники. З
двома трьома складіть речення.
двома трьома складіть речення.
На весь голос, сам не свій, нікчемний метал, нестися
високо, півтора людського, близький світ, затягнути паски; клацати зубами, пиши
пропало.
2. Згадайте (доберіть за словником) 5-6 стійких словосполучень з іменником і запишіть їх до
власного словника.
3.
Випишіть
спочатку фразеологізми з іменниками - назвами істот, а потім неістот.
Ні на нюх тютюну, ганяти солоного зайця, ні за цапову
душу, крапля в морі, як кіт наплакав, не по нутру, кривити душею, собаку
з'їсти, на ноги поставити.
Можна запропонувати аналогічні завдання щодо однини і
множини іменника, роду іменника, власних і загальних назв.
За царя Панька. Нашим воротам двоюрідний сарай. На
городі бузина, а в Києві дядько. Викинути з голови. Свине плем'я. (Власні і
загальні назви)
Однина і
множина
За
горами і долами, на все горло, класти зуби на полицю, як мокре
горить, заморити черв'ячка, до самих кісток. Рід
іменників.
Крок за кроком, в одно вухо влізе, а в друге вилізе.
Ловити гав. Хоч вовків гони. В одну дудку грати. Лице в лице. тощо.
Вправи до теми "Прикметник"
1. Доберіть за фразеологічним словником 15 фразеологізмів, у складі яких були б прикметники.
Запишіть за алфавітом до словника.
2. Прочитайте речення, поставте замість крапок пропущені
слова, вкажіть фразеологізми. Запишіть речення.
Рідкісні
тварини і рослини заносяться в ... книгу. Правопорушникам правил, гри показують ... картку. Обіцянки наших депутатів ... слова. Усі говорять, що я народився під ... зіркою.
3. До названого іменника додайте
прикметник, утворений від
назви тварини, так. щоб утворився іменний фразеологізм. У дужках
зазначте до кого так кажуть.
назви тварини, так. щоб утворився іменний фразеологізм. У дужках
зазначте до кого так кажуть.
Зразок: ... душа - заяча душа (про несміливу полохливу людину). 1) ...
послуга. 2) ...
апетит. 3) ...
смерть. 4) ...
вірність. 5) ...
пам'ять. Примітка: ведмежа,
вовчий, собача, лебедина, куряча.
4. Напишіть до стінгазети замітку,
обравши заголовком один із
фразеологізмів на одну із тем:
фразеологізмів на одну із тем:
1)
про
відстаючого учня (безпросвітний туман);
2)
про
учнів, які роблять гарні речі (золоті руки):
3) про досвідченого і
найкращого вчителя в школі (стріляна
птиця).
птиця).
Вправи до
теми "Числівник"
1. Назвіть фразеологізми, до
яких би входили числівники один,
два, три, чотири, п'ять, дев'ять, десять.
два, три, чотири, п'ять, дев'ять, десять.
2. Прочитайте у
фразеологічному словнику ілюстрації до
фразеологізмів на чотири ока, до третіх півнів, без сьомої клепки.
Назвіть відмінок числівника.
фразеологізмів на чотири ока, до третіх півнів, без сьомої клепки.
Назвіть відмінок числівника.
3. Доберіть до російських
фразеологізмів відповідники
українською мовою.
українською мовою.
Как одну
копейку -
На одиннадцатом
номере -
Между двух
огней —
На одну колодку -
За семью печатями —
Вправи до теми "Займенник"
1. Випишіть
5-10 фразеологізмів, до складу яких входять
займенники.
займенники.
2. З поданих фразеологізмів випишіть тільки ті, до складу яких
входять займенники. З двома-трьома з них складіть речення.
входять займенники. З двома-трьома з них складіть речення.
Сам не свій, як на сповіді, ятрити душу, сам собі пан,
на всі заставки, утерти носа, сісти не в свої сани, узяти себе в руки, ударити
чолом, товкти своє, думати думу.
3. Вставте замість крапок іменник, щоб утворився
фразеологізм.
Визначте рід і відмінок означального займенника в кожному виразі.
Визначте рід і відмінок означального займенника в кожному виразі.
На всіх..., На всі.... На все..., На весь... Примітка:
парах, лади, горло, голос. Вправи до теми «Дієслово».
1. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть
фразеологізми.
фразеологізми.
Покуштуєш вареники - то і за вуха тебе (не) відтягнеш.
Ти людина розумна і (не) любиш пропускати того, що пливе до рук. Щоб більше й
ноги твоєї' там (не) було! Забирайся й ніколи (не) вертайся, щоб і дух твій тут
(не) пах.
2. Замініть дієслова доконаного виду дієсловами
недоконаного
виду. Запишіть їх парами.
виду. Запишіть їх парами.
Залити за шкуру сала. Взяти ноги в руки. Знайти, де
раки зимують. Буркнути собі під ніс. Розвісити вуха. Вилити душу. З трьома
парами фразеологізмів скласти речення.
3. Прочитайте прислів'я, приказки. Випишіть ті з
них, в яких
відсутні перехідні дієслова.
відсутні перехідні дієслова.
І гуси вола з ніг валять, якщо їх багато. Добра квочка
одним оком зерно бачить, а другим шуліку. Кури сокочуть, у міх не хочуть.
Курчат рахують по осені. Одна бджола меду не наносить. У чужій пасіці бджіл не
розведеш. Добру людину бджола не кусає.
Поясніть,
до яких випадків у житті їх можна застосувати.
4. Прочитайте фразеологізми. Випишіть до зошита тільки звороти
з дієсловом наказового способу. З трьома з них складіть речення.
з дієсловом наказового способу. З трьома з них складіть речення.
Бий лихом
об землю. Бісом дивитися. Губи копилити. Пальця в рот не
клади. Підставляти ногу. Повернути голоблі. Решетом все міряти. Хоч греблю
гати. Хоч кіл на голові теши. Гоном гнати.
Висновок
Отже, як бачимо, фразеологічний матеріал - благодатний
грунт для вивчення української мови. Він містить у собі безліч можливостей.
Залучення фразеологічного матеріалу робить уроки словесності цікавими,
місткими, пізнавальними. Наведена система вправ далеко не охоплює всіх
передбачених тем української мови у 5-6 класах. Можна сказати, що це той
орієнтовний мінімум, який треба засвоїти у 5-6 класах.
Засвоєння фразеологізмів, збагачення
мовно-фразеологічного запасу учнів вимагає не тільки цілеспрямованого відбору
образних скарбів, а й певної системи роботи. Фразеологічний запас учнів
поповнюється на уроках мови та літератури, позакласного читання, розвитку
зв'язного мовлення тощо.
Важливим завданням учителя-словесника є показ природи
фразеологічних одиниць, застосування найрізноманітніших способів та прийомів
уведення фразеологізмів у навчально-виховний процес, демонстрація стилістичного
застосування зворотів на прикладах творів кращих письменників і, звичайно,
робота над збагачуванням мовлення школярів на ці образні перлини. А для цього
треба виховувати в учнів «залюбленість» у цвіт слова народного. Так вважав
тонкий знавець рідної мови і її блискучий розбудовник — Олесь Гончар.
Добре сказав також інший майстер відгранених народних
сполук -Р.Федорів. відповідаючи на запитання «Звідки він бере фразеологізми?» :
«просто ходжу по світу з відкритою душею, слухаю, багатію».
Ще одне завдання учителя-словесника - відкрити душу
вихованця для народних мовних скарбів.
Також слід зазначити, що фразеологізми, прислів'я,
приказки є невичерпною скарбницею мудрості, окрасою мови. Саме тому мовні явища
набувають значної емоційно-естетичної сили, коли їх вивчати у поєднанні
із зразками живої народної мови. Багато фразеологізмів виконують
експресивно-оцінювальну функцію, живлять мовлення, надають йому
художнього звучання, яскравості, самобутнього національного характеру.
Таким чином, використання фразеологізмів на уроках мови -
це один зі шляхів і можливостей естетичного впливу мовних засобів.на учнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар