З Новим роком, добрі люди !

Сподіваюсь, з Вами буде

Запашна, смачна хлібина,

Щастям сповнена година,

Сіль жадана на столі,

Лад і спокій на землі !

З Новим роком, добрі люди !

І нехай у Вас не буде

Горя, смутку і біди.

Ну, а поруч щоб завжди

Крокувала доброта,

Найдорожча і свята.

З Новим роком, добрі люди !

Хай любов заходить в дім,

Хай добро панує в нім,

Хай в родинах спокій буде,

Хай щастить Вам, добрі люди.

Засідання творчої групи вчителів

Батьківські збори

Тема: Особливості організації навчального процесу

          підлітків.

Мета: 1. Розповісти батькам про ставлення школярів-підлітків до

                навчання, формування у них схильностей та інтересів у

                навчанні, визначення ними улюблених дисциплін.

                2. Обговорити з батьками прояви у підлітків факторів, що

                заважають правильній організації виконання домашніх

                завдань.

                3. Визначити роль батьків у прищепленні підліткам

                зацікавленості до навчання й самоосвіти.

Коментар: готуючись до проведення батьківських зборів, учитель

                    заздалегідь проводить анкетування і тестування учнів.

Анкета для учнів «Моє навчання»

(учні підкреслюють потрібні варіанти відповідей, дописують речення)

1.Навчатися в школі мені:

1) цікаво;

2) нецікаво;

3) не знаю.

2.Найулюбленіші предмети ________________________________________

3. Виконуючи самостійну роботу, я:

1) одразу ж беруся до справи, працюю завжди швидко;

2) спочатку намагаюсь зрозуміти завдання, ретельно все обмірковую, але потім дію без вагань, швидко;

3) дуже довго думаю, не можу почати виконання завдання, почуваю себе невпевнено;

4) завжди хвилююсь, почуваю себе неспокійно, тому, що _________________

__________________________________________________________________

4.Найчастіше я:

1) не розумію мети роботи;

2) не розумію завдання;

3) не знаю, як його виконати;

4) не вмію контролювати хід своєї роботи;

5) не знаю, як перевірити результати;

6) не вмію правильно розподілити час.

5. Я дуже ціную допомогу вчителя, товаришів.

1) так;

2) ні.

6. Якщо я б був учителем, то таким учням, як я, я б допоміг у наступному __________________________________________________________________

План бесіди

1. Байдужість до навчання – проблема дитини чи дорослих?
2. Помилкова формула «вивчи – дай відповідь».
3. Як викликати у підлітка зацікавленість до навчання.
4. Навчаємо підлітка навчатись.
5. Педагогічний практикум для батьків.

Анкета для батьків

 «Вплив родинної атмосфери на успішність дитини»

1. Чи знаєте Ви, від чого залежить психологічний настрій дитини на веь день?

1) Так;

2) Ні.

2. Яке запитання Ви ставите дитині, коли вона повертається зі школи?

1) Які оцінки ти сьогодні отримав?

2) Що було цікавого в школі?

3) Чи не накоїв ти сьогодні що-небудь?

3.Що ви знаєте про те, як слід реагувати на успіхи та невдачі дитини у школі?

1) Знаю багато, бо багато читав про це;

2) Я мало читав про це;

3)Нічого не знаю.

4. Чи знаєте ви, що створює в родині атмосферу неспокою, що є перевантаженням для нервової системи дитини?

1) Так, знаю.

2) Знаю, проте хотілося б дізнатись більше.

3) Не знаю нічого.

5. Чи потрібна Вам порада щодо здійснення контролю за роботою дитини вдома і щодо надання їй розумної допомоги?

1) Так, необхідна.

2) Ні.

6. Чи вважаєте Ви, що підвищені  й агресивні інтонації є невід’ємною частиною виховного процесу в родині?

1) Так, це єдиний спосіб на дитину.

2) Так, але я обминаю цього.

3) Ні, це неприпустимо.

Пам’ятка «Правила домашньої роботи»

1. Побачити в тексті головне (виділити головну думку, правило, закон).
2. Діалог з автором (у процесі читання учень начебто веде розмову з автором, перевіряє, чи співпадають його припущення з матеріалом підручника).
3. Навчитись ставити питання (в процесі читання у свідомості учня мають виникати запитання до тексту).
4. Складання плану ( накидати пункти плану; пункт плану – це стисле, в одне речення, формулювання основного змісту частини тексту).
5. Суто запам’ятовування, самоконтроль (самоконтроль – необхідна умова і розуміння, і запам’ятовування).

ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ

(ділова гра для батьків)

Мета: на конкретних прикладах проаналізувати випадки виховання,

           які викликають найбільше проблем у батьків, дійти спільної

           думки; залучати батьків до читання педагогічної літератури;

           ознайомити з правами дитини, виховувати повагу до дитини.

ХІД ЗБОРІВ

І. Вступне слово вчителя. Мотивація.

   Доброго дня , шановні батьки, рада вітати вас на сьогоднішній діловій грі. Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найдобрішою, наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.

   Виховувати – це значить творити людину. Сьогодні ми поговоримо про деякі випадки, з якими стикаються батьки у вихованні дітей. Ви всі працюєте в різних сферах, спілкуєтеся з різними людьми, але всіх вас об’єднує те, що у вас є діти.

ІІ. Тестування батьків.

Розпочнемо ми нашу зустріч із простого тестування, яке дасть можливість перевірити ще раз педагогічні здібності.

Тест для батьків «Чи можете ви?»

1.      У будь – який момент залишити свої справи та зайнятися дитиною?

2.      Порадитися з дитиною, незважаючи на її вік?

3.      Зізнатися дитині в помилці, якої ви припустилися в ставленні до неї?

4.      Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві?

5.      Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас?

6.      Поставити себе на місце дитини?

7.      Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея?

8.      Розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який невигідно свідчить про вас?

9.      Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку?

10.  Завжди утримуватися від слів, які боляче вразять дитину?

11.  надати один день, коли б вона робила все, що їй заманеться, і поводила себе так, як схоче, а ви ні в що не втручалися?

12.  Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, губо штовхнула або просто незаслужено образила іншу дитину?

13.  Встояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це примха, забаганка?

Відповіді:

·                                «Можу і завжди так роблю» - 3 бали.

·                                «Можу, але не завжди так роблю» - 2 бали.

·                                «не можу» - 1 бал.

Підрахуйте:

30-39 балів: дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви дієте правильно й можете сподіватися на добрі результати.

16-30 балів: піклуватися про дитину – для вас питання першочергове. Ви схильні до компромісів, які послаблять виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над підходом до виховання.

Менше ніж 16 балів: перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини.

ІІІ. Ділова гра.

1.            Обговорення ситуацій.

А тепер переходимо до нашої гри. На сьогоднішнє засідання винесено декілька запитань, які стосуються кожного з нас, адже рано чи пізно кожен намагається дати на них відповіді.

1. Теперішня молодь уся з якимись викрутасами. Їм обов’язково  хочеться відрізнятися від старших: і одяг, і манери – усе неприродне, нарочите.

(Обговорення ситуації. Виступи батьків.)

Висновок:А хіба ми не були такими? Нам здаються дикими ритми рок-музики, коли діти слухають «Рамштайн», а наші батьки дивувалися, що можна знайти в піснях групи «Кіно», «Акваріум». Нам не подобаються «трясучі» танці без світла, нашим дідам здавався дуже аморальним фокстрот, а на початку ХІХ століття гостру полеміку викликав вальс. То є конфлікт поколінь чи немає?

2. Інтерес до оточуючих людей, чуйність, щедрість. Малюк наділений ними завжди. Чому, підростаючи, він часом втрачає їх? (Обговорення питання. Виступи батьків.)

Висновок: Тому, що будь-яку добру якість треба закріплювати. І тут головним є не тільки приклад старших,  а й власне тренування дитини в моральних вчинках.

3.Ось підслухана розмова між батьками і дитиною:

– Ти – наша дитина, й батькам видніше, як тебе виховувати.

-   А я по телевізору чув, як говорили, що за дітей відповідають усі.

(Обговорення ситуації. Виступи батьків)

4. Ніхто не хоче, щоб його дитина виросла жадібною, грубою, злою. І се ж таке трапляється, навіть у гарних родинах.

Отже, батьки просто не розуміють, звідки береться доброта, егоїзм, гуманність, байдужість. Виростити дитину нелегко. Доводиться багато чим жертвувати. Добре, якщо жертви розумні. Пожертвуйте, наприклад, поганими звичками. Ваша думка.

(Обговорення ситуації. Виступи батьків.)

ІV. Підсумок.

Ось і добігає кінця наша зустріч. Ми вдячні за те, що ви відгукнулися на наше прохання, прийшли поділитися своїми думками, переживаннями. Згадкою про нашу зустріч нехай будуть пам’ятки для батьків.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ

В СІМ'Ї

(батьківські збори)

Мета:

*       активізувати проблему виховання дітей у сім'ї;

*       розглянути роль батьківства в житті людини;

*       спонукати батьків до того, щоб вони задумалися про власну роль і відповідальність щодо виховання дітей;

*       ознайомити батьків із психологічними особливостями виховання підлітків у сім'ї;

*       проаналізувати стилі батьківської поведінки у взаєминах із дітьми та їхній вплив на процес формування особистості дитини.

Методи проведення: лекція, елементи тренінгу, концертна програма.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

ВСТУП

Класний керівник. Доброго дня вам, шановні бать­ки, гості, діти! Я рада вітати вас на нестандартних батьківських зборах упродовж батьківської декади.

Мета наших зборів — спроба розібратися у де­яких складних ситуаціях, які виникають у житті, у спілкуванні між батьками та дітьми, визначити, яку роль при цьому відіграє психологічний чин­ник. У нас із вами спільна мета — щастя та успіх наших дітей. Діти — головне багатство родини. А родина — це трикутник: діти — батьки — шко­ла. Для кожної дитини батько й мати — два гаря­чих сонця. Надаю слово нашим дітям.

ВИСТУП ДІТЕЙ

«БАТЬКО І МАТИ — ДВА ГАРЯЧИХ СОНЦЯ»

1-й учень. Тато і мама — двоє найрідніших людей. Вони передають нам життєву мудрість, із ними ми ділимося радощами і смутком.

2-й учень

Батьки і діти! Діти і батьки! Неділиме і одвічне слово. Ми засіваємо житейське поле, І не на день минущий — на віки.

3-й учень

Між нас не ляжуть вирвами роки, Бо ваша кров пульсує в вашій долі... Батьки і діти! Діти і батьки! Нам нічого ділить на спільнім полі...

4-й учень. Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежок, а ними йдуть батьки і діти, діти і батьки — люд­ське нероздільне одвічне коло.

5-й учень. Батько не спить... Батько... Стриманий на ласку, але такий люблячий і чуйний, ніжний і суворий, добрий і вимогливий. Про це свідчить приказка «Батькова лайка дужча за материнську бійку». Це ж тато.

6-й учень. Батько — це захисник, годувальник сім'ї. Батьків приклад у родині має особливе значення. Вирішальним є батькове слово. Батько завжди дасть мудру пораду, розважить, заспокоїть.

7-й учень. «Батько» і «мати» — два найперших слова, які вимовляє дитина. Під наглядом бать­ків і з їхньою допомогою дитина вчиться ходити, говорити, пізнавати світ.

8-й учень. Мама... Вона завжди потрібна нам — скільки б нам не було років. Завжди мати тур­бується про дітей, думає про них. її руки ніколи не знають спочинку. Ніжні, ласкаві — вони зав­жди зайняті роботою: варять, печуть, прибирають, полють грядку, сповивають дитину...

9-й учень. Щедрі на ласку, турботу і любов серця матері й батька. Але і діти повинні віддячувати їм повагою, турботою, теплом. Адже ніколи не змо­же стати шляхетною людиною той, хто змалку не вмів бути хорошим сином чи ніжною дочкою. Через сім'ю діти входять у суспільство. У родині їм вручать естафету досвіду поколінь, котру вони мають нести далі, щоб передати дітям те, що дає нормальна сімейна атмосфера, спілкування дітей із батьком і матір'ю. Діти уподібнюються до дорослих, копіюють їх, орієнтуються на їхню пове­дінку. Тому недарма в народі кажуть: «Він доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина».

10-й учень. Мати! Батько! Якими дорогими для кожного з нас є ці слова! Скільки в них тепла, радості, милосердя і доброти. Але не завжди ми буваємо доброзичливими, уважними до батьків. Часто не розуміємо їхніх мудрих порад, не завжди реагуємо на їхні зауваження.

11-й учень. Хочеться, щоб кожен із нас дорожив сво­їми батьками, думав про них, був поруч у скрутну хвилину. Бо вони вчать нас жити, вчать любові до праці, чесності, щирості, терпінню і великодуш­ності, вчать своїм життєвим прикладом. Бережімо своїх батьків, будьмо уважнішими до них.

Класний керівник. Шановні батьки! Пам'ятайте: бать­ківська любов потрібна для формування самопова­ги дитини, добрих взаємин з іншими людьми, по­зитивних уявлень про самого себе. Дуже важливо навчитися слухати одне одного.

Діти виконують танок, співають пісню. Після цього вони за­лишають батьків і вчителів.

ВИХОВАННЯ У СІМ'Ї

(ВИСТУП КЛАСНОГО КЕРІВНИКА)

Діти — головне багатство родини. Невипадко­во успішний український землевласник, за слова­ми Пушкіна, «богат и горд не долгогривыми коня­ми, не златом, данью крымских орд, не родовыми хуторами, прекрасной дочерью своей гордится старый Кочубей». Сімейне процвітання і щастя можливі там, де є добре виховані та навчені діти.

Саме щасливі родини не тільки живуть щасли­во, але й дають успішний старт новим щасливим людям. При цьому батьки як працівники центру управління польотом тривалі роки ведуть конт­роль за успішним виходом своїх дітей на «косміч­ну орбіту» і правильністю її траєкторії.

Раніше вважали, що родина поступається сучасній системі освіти. Однак останнім часом у низці країн відбувається розуміння тієї важливої ролі, яку відіграє родина для розвитку, виховання та навчання дитини.

Американці дійшли висновку, що найбільш могутнім засобом, що забезпечує успіх країни на світових ринках, є інститут родини.

Міцність родини в далекосхідних країнах, ви­сокий авторитет батьків, більша слухняність дітей привели до того, що там масова освіта стала майже «безвідхідним виробництвом». Набагато мен­ший рівень браку в промисловому виробництві Японії фахівці прямо пояснюють відповідальнішим ставленням працівників до своєї праці, яких ви­ховують з раннього дитинства. Крім того, із во­лодінням однаковим рівнем знань випускники японської й американської шкіл насправді мали якісно різний рівень підготовки. Секрет полягав у принципово іншій ролі, яку відігравала матір у вихованні дітей.

Японська мати починає готувати свою дитину з трьох років до відвідування школи. З першого ж шкільного дня вона обмінюється з викладача­ми записками щодо навчання сина чи доньки, що дозволяє вчасно корегувати виконання домашніх завдань і заняття у школі.

Відомо, що у випадку хвороби дітей деякі японські матері займають їхнє місце в шкільно­му класі й повторюють шкільний урок удома. Та­ке ставлення до навчання приводить до того, що жоден урок не буває пропущеним.

Міцним знанням японців сприяє і їхнє став­лення до матеріальних потреб дітей. Японські батьки видають своїм дітям незначну суму грошей, щоб вони не відволікалися від навчання.

Старшокласники, які поєднують трудові занят­тя із навчанням, не можуть надавати достатньо уваги навчанню. Крім того, трудова діяльність, якою зайняті підлітки, як правило, дає їм не ті знання і навички, що їм знадобляться на май­бутнє. Професійна майстерність у сфері дрібної торгівлі і послуг сприяє виникненню у підлітків прийомів шахрайства, які вони потім активно ви­користовують під час навчання у школі. У резуль­таті середній бал випускників щороку знижується.

Відповідальне ставлення до навчання у серед­ній школі викликає також свідоме бажання про­довжувати освіту.

Соціологи підрахували, скільки часу батьки зазвичай проводять зі своїми дітьми протягом дня. Виявилося — менше 10 хвилин (напевно, й у нас теж недостатньо приділено часу дітям). Вкладення у дітей зусиль і часу є найвигіднішим. За годину, проведену вами з дітьми в бесідах, іграх, домаш­ніх господарських справах, ваша дитина пізнає для себе щось нове чи отримає імпульс до вивчення нового, чи принаймні закріпить наявні в неї знан­ня і навички. За цей час вона одержує радість від спілкування з вами і їй менше захочеться шукати альтернатив родині. Такого результату буде до­сягнуто, якщо з дітьми займаються не через силу.

Тільки авторитет родини здатний розвити в дитині віру в надійні цінності знань і культури і водночас запобігти відчуженню, яке неминуче виникає між людьми різних поколінь.

Шкільні знання і суспільна культура швид­ше і глибше проростають у людській свідомості, що культивується у «сімейному парнику». Тому майте на увазі, що зайва година без телевізора, присвячена своїй дитині чи онуку, обов'язково буде відплачена сторицею. Ваші пояснення ма­тематичного прикладу допоможуть їй подолати страх перед складною наукою. Вашу розповідь про Велику Вітчизняну війну або Чорнобиль во­на сприйме як незаперечне свідчення очевидця. Спогади про ігри, лісові прогулянки довго зігрі­ватимуть вашу дитину під час її самостійного «космічного польоту».

Коли ви віддаєте свої сили дітям, натомість одержуєте вихованих і освічених людей, сильних духом, розумом і тілом.

Досвід переконує, що жодні виховні заклади, навіть найкращі, не можуть виконувати роль, яку відіграє сім'я у вихованні дітей.

Саме родина допомагає подолати життєві ви­пробування, дає реальну підтримку, вселяє віру у власні сили.

Сім'я — це школа життя, місце, де вивчають життєвий досвід, а навчання триває близько 18 ро­ків. Дітей у стінах цього навчального закладу мож­на порівняти зі шматками глини. Чим старшими вони стають, тим більше не піддаються «обробці», хоч «гончар» не перериває процесу формування, намагається використати всі до останнього резер­ви пластичності матеріалу, ще здатного набувати бажаної форми. Не минає і дня без того, щоб батьки не наклали відбиток на дитячі душі своїми висловлюваннями, оцінками, способами поведінки і повчання. Усе це одного чудового дня підсвідомо ввійде в їхні звички.

Які знання необхідні для успішного вихован­ня в родині? Це, насамперед, знання психології. Саме вони дають можливість збагнути об'єктивні закономірності розвитку дитини, специфіку про-„ явів цих закономірностей у різні вікові періоди; зрозуміти індивідуальність дитини.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ У СІМ'Ї

Сучасний життєвий ритм стрімкий і напру­жений, тож сім'я має бути притулком для ду­ші, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження. Сприятлива сімейна атмосфера передбачає добре, дбайливе, уважне ставлення одне до одного усіх членів родини.

Не таємниця, що конфлікти в родині — на­слідки нерозуміння. Дорослі не завжди вміють установлювати довірливі взаємини з дітьми, а діти в підлітковому віці раптом «розучуються» адапту­ватися до сімейної атмосфери.

Найпоширенішими помилками батьків у вза­єминах із дитиною є авторитетне нав'язування власної думки або способу дії, зневажливе став­лення до оточення дитини, ігнорування її про­блем. Часом батьки забувають своє дитинство й себе в отроцтві та юності, й тому не розуміють власних дітей, їхніх вчинків.

А діти не розуміють батьків. Звісно, батькам під­літків треба пам'ятати, що дітям важлива не стіль­ки опіка, скільки дружня порада, розумне керівни­цтво. Важливо бути цікавим і необхідним дитині.

Важливо порівнювати поведінку, взаємини учня у різному оточенні. Якщо в школі і вдома поведінка різна (у школі дитина слухняна, а вдо­ма ні), то причина цьому найімовірніше — вдома, у сімейних відносинах.

А якщо дитина скрізь поводиться недобре, то причина, очевидно, криється у природі особистісних якостей дитини.

Якою ж має бути тактика дорослих, зокрема батьків, у відносинах із такими дітьми?

Поради психолога для батьків

1.     Необхідно спиратися на позитивні риси осо­бистості.

2.    Показувати власний приклад позитивної пове­дінки, не допускати розходження між словами і власними діями. «Роби, як я», а не «роби, як я кажу».

   3.Оцінювати не особистість, думки, емоції ди­тини, а її поведінку.

   4. Відзначати позитивне в житті.

5. Жити «тут і сьогодні», не згадувати без особ­ливої потреби негативні ситуації з минулого. Не жити замість дитини, але перебувати по­руч, щоб допомогти за потреби.

Правила покарання від Володимира Леві

·                    Покарання не має шкодити здоров'ю дити­ни — ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання повинно бути корисним.

·                    Якщо є сумніви, покарати чи ні,— не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що надто м'які, довірливі й нерішучі. Жодних покарань «про всяк випадок».

·                    За один раз — одне. Навіть якщо провин велика кількість, покарання може бути суво­рим, але тільки одне за все одразу. Покаран­ня — не за рахунок любові, щоб не трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й нагороді на які вона заслуговує.

·                    Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Такі покарання не дають мож­ливості дитині стати іншою.

·                    Покараний — пробачений. Інцидент вичер­пано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте життю спочатку.

·                    Без приниження. Щоб не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє тільки в зворотній бік.

·                    Дитина не повинна боятися покарання. Не по­карання вона має боятися, не гніву нашого, а нашого засмучення. Необхідно прийняти як реальність, що дитина не досконала, вона не може не засмучувати тих, хто її любить.

ТРЕНІНГ

Вправа «Образ»

Тривалість — 10 хв. Учасники: батьки й діти.

Учасників слід об'єднати у вісім груп за каз­ковими героями (окремо батьки й діти).

Завдання для батьків:

1)    створити образ щасливої дитини;

2)    створити образ ідеальної родини;

3)   створити образ щасливих батьків;

4)  створити образ ідеальної дитини.

Завдання для дітей: розіграти у ролях подані ситуації та дати пояснення.

Вправа «Меморандум»

Тривалість —- 10 хв.

Учасники: батьки й діти.

Об'єднати учасників у чотири групи:

*     учасники першої та другої групи — батьки — розробляють меморандум батьків до дитини «Я хочу, щоб моя дитина...»;

*     учасники третьої та четвертої групи — діти — розробляють меморандум дітей до батьків «Я хочу, щоби мої батьки...».

РЕФЛЕКСІЯ «КОЛО ПОБАЖАНЬ»    ........

Звучить пісня Алли Кудлай «Мамина сорочка». Ведучий роз­дає пам'ятки для батькам. Діти й дорослі разом стають у ко­ло, наспівують пісню і виконують певні рухи.

Пам'ятка для батьків

*      Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.

*      Не порівнюйте її з іншими дітьми. Порівнюй­те дитину із собою (такою, як вона була вчора і, можливо, буде завтра).

*      Не сваріть, а тим паче не ображайте дити­ну в присутності чужих людей. Поважайте її почуття і думки. На скарги з боку оточення відповідайте: «Дякую, ми вдома обов'язково поговоримо на цю тему».

^х Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.

*    Навчіть дитину розповідати про свої пробле­ми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками та дорослими. Щи­ро цікавтеся її думкою, лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

   * Постійно спілкуйтеся з дитиною. Нехай во­на розповість вам, як провела день. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчу­вала, що це вам справді цікаво.

^* Залучайте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте та обговорюйте її думку.

*    Не формуйте взаємини на заборонах. Зав­жди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз — фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і надалі.